пятница, 13 сентября 2013 г.

КАК МЫ ОБИЖАЕМ СВОИХ ДЕТЕЙ?

Один психолог сказал: «При каждой возможности – берите своего ребёнка за руку!
Пройдёт совсем немного времени, и он вовсе перестанет протягивать вам свою ладошку!». Всё, что мы делаем в жизни наших детей, возвращается сторицей. Если ребёнок растёт в доверии – он тоже учится доверять другим, если малыша любят и поддерживают, он сам становится внимательным и заботливым. Но есть страшные ошибки, которые взрослые совершают под воздействием гнева или равнодушия, не подумав, чем это может обернуться в маленькой детской душе…

Мы очень сильно обижаем наших детей, когда: 1. Не понимаем. Лет в 13 я влюбилась. Женька был отличником – самодовольным и ехидным. Но мне казалось, что он – идеал. Однако идеал вовсе не обращал на меня никакого внимания, и я плакала. А мама, пытаясь меня утешить, несла полную чушь: «Да ты что! Это так несерьёзно. Через годик всё пройдёт!» А мне вовсе не хотелось, чтобы моё состояние влюблённости проходило. Потом я увидела эту же картинку в фильме «Вам и не снилось»: – Мама, я люблю Катю! – Ой, не смеши. Таких Кать у тебя будет миллион!.. – И почему вы, родители, всё заранее за нас знаете?

2. Не поддерживаем. Маленький Карузо прибежал из школы в слезах: «Мама! Учитель пения сказал, что у меня голос – как будто ветер в трубе завывает!». «Ну, что ты, сынок! Не слушай никого. Ты поёшь как самый прекрасный соловей в мире. Я это точно знаю!» Страшно подумать, что мир мог бы никогда не услышать великого тенора, если бы не эта мудрая женщина. Постоянно говорите своим детям: «Ты можешь! Ты с этим справишься!» – это очень окрыляет.

3. Сравниваем с другими детьми. «Посмотри, какая Анечка – чистенькая и аккуратная. Не то, что ты – поросёнок!» Кажется, знакомо? Одного не могу понять: чего хотят добиться мамаши, произнося эти слова? Кроме ненависти к Анечке, здесь трудно вызвать иные эмоции…

4. Насмехаемся. Мы с маленькой сестрёнкой зашли с магазин. Сестре было 3 года, её лицо было раскрашено пятнами зелёнки: подхватила ветрянку. Продавщицы, которым было нечем себя занять, развернулись в нашу сторону и захихикали: «Ой, какая красавица к нам пришла! Вы только посмотрите!» Мне в голову пришла только одна мысль: где бы поблизости взять автомат и расстрелять их?..

5. Обижаем словами и поступками. В 8-м классе я считала себя вполне взрослой и самостоятельной девушкой. Однажды мы засиделись с папой над геометрией, которую мой мозг напрочь отказывался понимать. И тогда папа в сердцах шлёпнул меня... по попе! Было не столько больно, сколько невероятно обидно! Я долго с ним не разговаривала. А он не мог понять, что уж так сильно меня задело…

6. Кричим и выходим из себя. Помню в роддоме моя соседка, измученная хныканьем своего малыша, схватила его и начала трясти и орать: «Какого чёрта тебе ещё надо?» Никогда не забуду огромные, синие, полные ужаса глаза малыша, который не понимал, что происходит. Кажется, ей самой потом было очень стыдно…

7. Игнорируем! И, поверьте, это самое страшное. Японский учёный продемонстрировал всему миру опыт с растениями. Три одинаковых зернышка были посажены в три баночки. Каждое утро, проходя мимо первой банки, учёный здоровался с росточком и говорил ему ласковые слова. Перед второй банкой он кричал и обзывал растение обидными словами. Третий росток он просто игнорировал: не глядя, проходил мимо. Нетрудно догадаться, что произошло с ростками через месяц. Первый колосился сочным зелёным цветом во всю ширину подоконника. Второй совершенно высох. А третий – загнил! Дети тоже подобны зелёным росткам: родители с годами пожинают лишь то, что взрастили сами!

А теперь отведите взгляд от монитора и представьте вашего малыша. Вот он сжимает пухлые кулачки, смешно морщит нос и улыбается во всю ширину своего беззубого рта. И в ответ в вашей груди разворачивается что-то большое и нежное. Этот малыш любит вас безусловно: в любом настроении, с любыми подарками, просто потому, что вы – его мама или папа! И за одну эту улыбку вы отдадите всё на свете! Помните об этом как можно чаще и любите своих детей!

четверг, 5 сентября 2013 г.

ПОЛОЖЕННЯ ПРО ШКІЛЬНУ ФОРМУ
1. Загальні положення:
Згідно Указу Президента України «Про шкільну форму»,  рішення педагогічної та батьківської рад школи в школі введена з 1 вересня 2008 року шкільна форма встановленого зразка для учнів 1-11 класів.
В цьому Положенні встановлюються визначення шкільної форми  і порядок її носіння для всіх учнів школи.
Про необхідність введення єдиної шкільної форми свідчить наступне:
- Указ Президента України «Про шкільну форму» від 12 червня 1996 року N 417/96;
- строгий стиль одягу створює в школі  ділову атмосферу, необхідну для занять;
- форма дисциплінує учня, мотивує навчальну діяльність;
- шкільна форма свідчить про приналежність до колективу школи № 38.
Мета даного рішення:
-         створення ділового стилю одягу учнів і робочої атмосферы під час навчального процесу;
-         дотримання єдиних санітарно - гігієничнихих норм;
-         виховання в учнів естетичного смаку, культури одягу;
-         формування відчуття корпоративної приналежності, поваги до шкільних правил.
2. Правила носіння
 Порядок носіння форми, встановлений даним Положенням, обов’язковий для учнів школи з 1 вересня 2008 року
 3. Вимоги до форми
 Для юнаків – класичний діловий костюм чорного, сірого, темно-синього кольору, сорочка або гольф однотонні, взимку дозволяється безрукавка або светр під піджак темного кольору, темні туфлі 
 Для дівчат – класичний діловий костюм чорного, сірого, темно-синього кольору  жилет, піджак вільного чи напівприталеного силуету довжиною до лінії стегна, спідниця середньої довжини без воланів, оборок тощо  (5 см вище або нижче колін)  або брюки класичного стилю, однотонна класична блуза, темні туфлі або босоніжки із закритим носком
 Можливі будь-які комбінації із вищезазначених предметів за умови дотримання ділового стилю одягу
Обов’язковим є носіння змінного взуття (час визначається адміністрацією школи з урахуванням природних умов)
В школі забороняються носити:
  • джинсовий одяг;
  • декольтовані, надто яскраві,  вкорочені блузки («топіки», футболки тощо), надто яскраві сорочки
  • дуже короткі  спідниці;
  • вкорочені, стягуючі  брюки, бриджі тощо;
  • спортивний одяг і взуття (окрім занять фізкультури та спортивних змагань)
  • одяг для літнього відпочинку;
  • неформальну символіку і атрибутику4. Вимоги до зовнішнього вигляду
    4.1 Одяг і взуття мають бути чистими і охайними.
    4.2 Охайна ділова зачіска для дівчат, коротка стрижка для юнаків, волосся природного кольору
    4.3 Косметичний (стриманий) макіяж дозволяється тільки дівчатам 10-11 класів.
    4.4 Згідно правил ділового етикету в якості доповнення до шкільної форми дівчатам дозволяється тільки однин вид прикрас (сережки)
    4.5 Носіння предметів пірсінгу, татуаж в школі забороняється
    5. Порядок введення і механізм  дотримання Указу Президента України «Про шкільну форму»
    5.1 Відповідальність за доведення інформації до учнів школи та їхніх батьків (осіб що їх заміняють) та дотримання пунктів цього Положення покладається на адміністрацію школи та класних керівників
    5.2 Недотримання учнями школи цього Положення є порушенням Правил поведінки для учнів школи
    5.3 Про випадок явки учня без шкільної форми, порушення даного Положення батьки мають бути повідомлені класним керівником.
    5.4 Дане Положення є обов’язковим для виконання