12 пісних страв до Святого вечора

На порозі — Святий вечір. А разом з ним до кожного дому прийде Різдво Христове. Господині вже пораються на кухні, готуючи страви до святої вечері. Вона, як відомо в Україні складається з 12-ти страв. Пропонуємо Вам пригадати рецепти їх приготування.

Вареники з капустою

Квашену капусту промити, відварити, відтиснути. Порізати і підсмажити цибулю. Капусту змішати з підсмаженою цибулею, додати сіль, перець і смажити 10-15 хвилин.

Замісити тісто на вареники. Зліпити і зварити вареники в підсоленій воді.

Подають вареники з капустою разом з підсмаженим на соняшниковій олії цибулею.

Пісний борщ з грибами

Очищену червоний буряк (1 кг) нарізати кружальцями, залити кип’яченою холодною водою і витримати з тиждень — найкраще заквасити в 3 літровій банці, куди також потрібно покласти скориночку чорного хліба.

Борщ вариться на отриманому розсолі, квашений буряк при цьому не використовуються.

На ніч замочіть у воді сушені гриби. Вранці поріжте їх та відваріть. Зваріть буряк в окремій каструльці. Очистіть варений буряк, сиру моркву, поріжте їх соломкою. Помийте і поріжте петрушку.

Варений буряк, моркву, гриби, петрушку залийте буряковим розсолом і варіть до готовності, додаючи сіль і перець за смаком.

Пісний борщ подають на стіл разом з «Вушка».

«Вушка»

Сушені гриби намочіть на ніч, відварити. Відварені гриби подрібніть на м’ясорубці, перемішайте зі смаженою цибулею, додаючи перець і сіль за смаком.

Тісто замісити, як на вареники. Розгойдайте тісто і поріжте квадратиками. В середину квадратиків покладіть гриби. Спочатку сліпите два протилежних кінця тестового квадратика — утворюється трикутник, кінці якого потрібно з’єднати.

Це і є «вушка». Варити, як вареники.

Голубці з тертою картоплею

Запарте листя свіжої капусти.

Очищений сиру картоплю (1 кг) помийте і натріть на тертці, трохи відіжміть. Додайте за смаком сіль, перець, один варену картоплю, підсмажену на олії цибулю.

Загорніть цю масу в капустяне листя, залийте водою і варіть до готовності. Найкраще голубці гасити в чавунній каструлі.

Гриби в підливі

Сушені гриби намочити, порізати, поставити варити. Підсмажити муку до золотистого кольору, потім додати холодної води, розмішати. Отримана підлива повинна мати консистенцію сметани.

Підливу вилити в каструлю, де варяться гриби, посолити. Варити до готовності, приблизно

Оселедець маринована

На 250 г води додати 2 лаврових листка, 1,5 ст. л. оцту, 4 горошини чорного і запашного перцю. Це все скип’ятити.

Нарізати шматками очищену і помиту рибу. Цибулю нарізати кільцями. Засипати у літрову банку: один шар риби, один цибулі і т. д. Потім залити охолодженим маринадом.

Через день рибу можна подавати на стіл, заправивши олією з нарізаною цибулею.

Пюре з квасолі

0,5 л квасолі помити, намочити на ніч. Потім залити свіжою водою і зварити. (Хоча для максимального збереження вітамінів, можна використовувати для варіння воду, в якій квасоля замочувалася).

Зварену (м’яку) квасолю розтерти до майже однорідної маси. Додайте сіль, перець за смаком і заправте смаженим на олії цибулею.

Горох з капустою

0,5 л гороху замочити у воді на ніч. Потім залити свіжою водою і зварити.

Близько 300-400 грам квашеної капусти відварити, змішати з горохом й заправити смаженою на олії цибулею.

На стіл подавати в розігрітому вигляді. Можна додати часник.
Риба смажена

Рибу почистити, промити і посолити. Обваляти в борошні. А ось в яйця рибу мочати не варто — це вже буде не пісна риба.

Посмажити на олії.

Буряк «цвіклі»

Добре вимитий буряк зварити. Почистити і потерти буряк та хрін. Перемішати, додаючи оцет, сіль, цукор за смаком.

Пампухи
Необхідні продукти для приготування пампушок:

1 кг борошна,
50 г дріжджів,
0,5 склянки цукру.
Рецепт приготування пампушок:

Розчинити водою половину муки і дріжджів до однорідної маси з консистенцією домашньої сметани. Поставити в тепло. Коли тісто підійде, замісити його, додаючи решту муки, сіль і цукор. Знову поставити в тепло.

Коли тісто підросте, з нього формують кульки, і дають їм підрости. Смажать пампушки в соняшниковій олії.

Готові пампушки можна посипати цукровою пудрою. Подавати їх найкраще з узваром.

Узвар

Для приготування узвару потрібно розчинити склянку цукру в 3-4 літрах гарячої води, дати закипіти і зняти пінку, потім в цей сироп покласти промиті сушені груші, через 5 хвилин сушені яблука і ще через 5 хвилин сушені вишні, чорнослив і родзинки (загальна кількість сухофруктів 400 г).

Весь цей час суміш повинна варитися на слабкому вогні, після розм’якшення фруктів додають мед (столова ложка), гвоздику і корицю, через 5 хвилин варіння закладають пів-лимона (або трохи лимонної кислоти). Після варіння узвар охолоджують і настоюють до 5:00.

УКРАЇНСЬКІ ТРАДИЦІЇ СВЯТКУВАННЯ РІЗДВА

В Україні Різдво починають святкувати в Святий вечір - 6 січня, тоді ж і закінчується різдвяний піст. Після Різдва настають коляда або святки - 12 днів, протягом яких відзначається свято.

На другий день Різдва, 8 січня святкується Собор Пресвятої Богородиці. Цей день присвячений прославлянню Божої Матері, "радість світу народила".

Напередодні Різдва - 6 січня (цей день звали Вілія) ще вдосвіта господар і господиня готували Божу їжу - кутю та узвар. Для цього особливим чином у печі накладалися дрова, які годилося запалювати "живим вогнем" (потерши деревом об дерево, або кресалом), в пізнішій традиції вже користувалися сірниками.

Для куті бралася завчасно товчена і вимочена пшениця, а також "непочата" - набрана до сходу сонця вода, яку, вважали, освятив уночі сам бог сонця. Це стосувалося і книшів, які виймали з печі "до світа", а в піч садили калачі та пісні пиріжки. Книш випікали, замішуючи його як звичайний хліб, і кладучи зверху маленький хлібець, який звали душею і призначали для духів-Лада, тобто душ померлих предків. Потім господиня готувала на досвітній воді і в новому горщику голубці та інші страви, яких мало бути дванадцять.

Особливо слідкували, щоб Божа їжа була вийнята з печі зі сходом сонця. Для остаточного приготування куті до звареної пшениці додавали мед, волоські горіхи, мак та родзинки (пшениця вважалася символом вічного життя, а мед - вічного щастя святих на Небі). Вар чи узвар готували із сухофруктів (яблук, груш, слив, вишень).

Коли Божа їжа та книші вже на лавці, то із першим променем сонця господар відкривав хатні двері, комори, клуні, стайні і навіть ворота, бо, вважалося, що на землю сходить бог урожаю, достатку і багатства. Чарівним зіллям (маком) люди обсипали усю домашню живність, щоб відвернути злу силу й ще раз перевіряли чи все готове до Святого вечора. Тоді вже годилося внести до хати "Святки". Для цього батько брав за руку старшого хлопчика і йшов з ним до стодоли, несучи непочату воду, а хлопчик - три колоски. Там вже стояв приготовлений Рай-Дідух та 12 в'язок запашного сіна. Все це кропили водою й, приказували молитву: "Милостивий Боже, і ти, Сонце праведне, з Святим Різдвом! Торік дали ви урожай, дали добро, багатство і здоров'я ... Пошліть іще краще цього року!"

Потім брали Рай-Дідуха й сіно та несли до оселі, де господиня зустрічала їх з книшем та запаленою свічкою. Згодом усі разом встановлювали Дідуха на покуті, встеляли сіном стіл та долівку.

Згідно традиційного українського світогляду Рай-Дідух вміщав у собі дідухів-пращурів, духу житла, добрих духів-Лада. Останні, вважалося, після жнив вселяються в сніп-Дідух і з ним переходять з ниви до клуні. А інші духи-Лада переходять з полів у ліси, гори і долини. Саме на Вілію духи разом із Дідухом, якого ще звуть "Раєм" (бо саме там перебувають душі), входять до оселі людей і для них господарі влаштовують Святу Вечерю. На цю Багату Кутю крім добрих духів приходять і бог урожаю та бог домашніх тварин.

До тих пір поки Рай-Дідух стоїть на покуті суворо заборонялося виконувати будь-яку роботу, окрім догляду за худобою. У цю пору господині навіть виносили з оселі віника, щоб не підмітати в хаті. Святою називали не лише вечерю 6.01, але й наступні вечері аж до Щедрого Вечора 13.01. У цю пору годилося лише святкувати й не працювати.

Місце ж Дідуха в хаті звалося "Раєм", бо там, вважали, з цього часу перебуватимуть душі пращурів-покровителів роду і дому.

Поверх сіна на столі стелили першу скатерку для добрих душ та, розклавши по краях часник, застеляли другу скатертину - для людей. Посеред столу господар ставив для духів книша, а господиня паляницю, в яку вставляли свічку.

Кутю та узвар урочисто переносили на покуть, попередньо зібравши з куті сухий верх для живності. Діти в цей час магічно квоктали і дзижчали, щоб кури й бджоли велися. Кутю накривали книшем, узвар - паляницею й, попоравши худобу, всі чекали настання сутінок.

Готуючись до вечері, родина вбирала ошатний одяг й нетерпляче чекала першої зорі на нічному небі, бо цілий день потрібно було постувати й нічого не їсти.

Вийшовши на подвір'я, діти стежили за небом і з появою зірки, заходили в хату й сповіщали довгождану звістку. З цього моменту можна було розпочинати Святу Вечерю.

Різдвяний стіл у Святий вечір перед Різдвом

Сучасним господаркам не слід плутати вечерю, приготовану на Святий вечір, і сімейну вечерю на Різдво Христове.

У України вечірня трапеза на Святий вечір, 6 січня, супроводжується багатьма традиціями і обрядами. Напередодні Різдва церква наказувала строгий піст - цілий передріздвяний день віруючим не можна було їсти і пити. Вечеря на Святий вечір була для них першою трапезою в цей день - цим і закінчувався 40-денний передріздвяний піст. За стіл можна було сідати з появою на небі першої зірки, в пам'ять про Віфлеємську зірку, що сповістила пастухам про народження Христа.

Головними стравами на український Святий вечір є кутя - пшенична або рисова каша з медом, маком та родзинками, і узвар - компот із сухофруктів. Всього на столі у Свят вечір має бути 12 пісних страв, серед яких за старих часів готували пісний борщ з грибами, горох, капусник, рибні страви, вареники з капустою, кашу гречану, голубці з рисом, пісні млинці, гриби, пироги.

Після вечері, яка зазвичай тривала 3-4 години, кутю та деякі інші страви зі столу не прибирали, а залишали для духів померлих предків, які, за віруванням українців, також приходили «на різдвяну кутю».

А от на саме Різдво Христове (7 січня) готують велику сімейну вечерю. Пост закінчився, тому на столі можуть бути присутніми різноманітні м'ясні страви: домашня ковбаса, смажене порося, порося, фаршироване гречаною кашею, гусак або качка з яблуками антонівськими, качка з капустою, холодець, окіст, буженина, баранячий бік з кашею, а також млинці, заливна риба, пироги і пряники.

Українські звичаї на Святий вечір - ніч перед Різдвом
Першим за стіл сідав господар, а за ним по старшинству й інші. Всі поважно продували лавки, щоб не присісти на Духа, бо вважалося, що на багату кутю приходять духи предків. Під час святої вечері не годилося вставати із-за столу (це могла робити лише господиня, яка сідала перед столом), розмовляли поважно й не голосно.

У Вілію, напередодні Святої Вечері, не годилося ходити в гості чи до іншої хати, а також нічого не позичали. Всі намагалися бути вдома разом і навіть подорожуючі воліли повернутись до цього дня додому. Розпочинаючи Святу Вечерю, господар з молитвою набирав з горщика у нову макітру кутю, додавав тертого маку та медову ситу й ставив на стіл (де горіла запалена свічка, лежав книш та паляниця). У першу чергу годували худобу й домашню живність.

Потім найстарший господар брав ложкою кутю й промовляв молитву за покійних дідів і батьків, запрошуючи їх на вечерю. Для них та відсутніх членів родини на столі спеціально ставили дві чарки і тарілки (з них ніхто не їв, і туди насипали куті). У деяких районах зберігся звичай підкидати ложку куті до стелі, приказуючи, щоб Бог послав багато приплоду в господарстві. Потім господар підносив чарку та виголошував молитву за сущих членів родини. За вечерю чарка чергою обходила всіх дорослих родичів, а страви споживали зі спільних мисок.

Вважалося доброю прикметою, коли на Святу Вечерю приходили одинокі, бідні, неприкаяні люди. Їх щедро приймали й догоджати.

За традицією, на Святвечір, мало бути "багато" страв - 12 пісних страв: кутя, узвар, горох, капусник, рибні страви, голубці, борщ, вареники, млинці, каша, пиріжки, гриби. Після вечері, яка тривала кілька (3-4 ) годин, кутю та деякі інші страви не прибирали зі столу, а залишали для духів, які будуть сідати за Святу вечерю вдруге. Для них також ставили склянку води і чистий рушник.

Після вечері люди починали співати колядки, які ще з дохристиянських часів присвячувалися створенню Світу, Богу-сонцю, урожайності і приплоду домашньої живності. Ворожили за бадилинками, які витягували з-під скатерки на столі. Потім батьки обдаровували дітей, гостей та один одного грішми й дарунками, що символізувало майбутній достаток й багатство.

Після Святої Вечері й частування не годилося спати, особливо господареві та господині, які прилягали відпочити одягнутими, щоб не заснути. Намагалися без потреби не виходити з дому чи з двору й нічого не позичати до світанку. Лише діти могли віднести обрядову їжу дідусям, бабусям чи хрещеним батькам, які жили поруч.

Віконця осель всю ніч виблискували світлом, бо й свічки не гасили на Святий Вечір, вони самі повинні були догоріти повністю. Всі розмови велися спокійно, поважно й стосувалися вони предків роду та господарства. Не можна було злитися, сваритися, казати щось погане, бо це могло збутися, оскільки в цю ніч злі духи, відьми й інші недобрі сили блукали попід вікнами і все чули.

Святкування Різдва

Під ранок до сходу сонця починали ходити хлопчики-віншувальники (дівчаткам ходити з вітаннями не годилося) і "віншували".

Віншувальникам дуже раділи, бо господарі переживали, щоб першою не прийшла особа жіночої статі. Тому радо обдаровували хлопців грішми та гостинцями (цукерками, яблуками, горіхами, книшиком і т.д.).

7 січня святкували перший день Різдва Христового (годилося відзначати три дні 7 - 9.01). Зранку вся родина або кілька представників йшли до церкви на святкову молитву, яка присвячувалася спогадам про народження Ісуса Христа. Повертаючись з церкви, люди радо віталися:

- Христос народився! - Славимо його! або - З Святим Різдвом, будьте здорові!

Інколи, вранці господар знову ставив свічку, обкурював хату, кропив святою водою, господиня мила посуд і всі ще раз з молитвою сідали за пісний стіл. І тільки після цього ще раз милися миски, ложки й накривали скоромні страви, люди розговляються, бо піст скінчився. До Різдва спеціально підгодовували й кололи кабана, щоб приготувати ковбасу, кишку (кров'янку), холодець, сальтисон, печеню з гречаною кашею. Готували також одну молочну страву.

Після такого ситного обіду господар клав на порозі сокиру й домочадці, переступаючи через неї, виходили з дому. Господар йшов порати худобу, а літні люди й молодь йшли в село для спілкування. У перший день Різдва в гості майже не ходили. Лишень одружені діти (з невісткою чи зятем) мали відвідати по обіді своїх батьків, казали, що везуть "діда вечерю".

Вже під вечір йшли перші дитячі ватаги колядників, кожен мав через плече торбинку, куди складали гостинці. Питали у господарів кому колядувати (найчастіше синові чи дочці), ставали перед "застільним вікном" і виспівували магічні вірші-молитви. Люди з вірою, надією та повагою ставились до таких щиросердних "вістунів добра та щастя".

Увечері до громадської коляди "людно" готувалися біля церкви чи школи парубоцькі громади. Обирали свого керівника - Березу (Брезая), латкового (збирає сало й ковбаси), хлібоношу, скарбника, звіздаря (носить зорю), дзвонарів, танцюристів, скрипалів. Колядувати годилося кілька ночей, допоки обійдуть кожну оселю в поселенні.
http://peredusim.kiev.ua

З Новим роком